-
1 гарячий
1) ( який має високу температуру) hotгарячий компрес — hot application, stupe, hot pack
2) ( пристрасний) ardent, fervent, fervid, passionate; (про зустріч і т. ін.) hearty, warm, cordialгарячий відгук — cordial ( warm) response
3) ( запальний) hot-tempered, hasty, hot-headed; mettlesome, mettleгарячий кінь — fiery ( mettlesome) horse
4) ( дуже напружений) busy5) тех. high-temperature6)гарячий слід — hot ( burning) scent; fresh track
гарячого сала за шкуру залити — to fret the life out; to worry ( to fret) to death
впіймати на гарячому — to take red-handed, to catch in the act, to catch on the spot
-
2 перевезення
с, мн.conveyance, transportation; carting; traffic, shipping operationsперевезення безтарних вантажів — bulk-commodity service, bulk traffic
перевезення вантажів — freight, transportation of goods
перевезення товарів — transport of goods, goods transportation
-
3 призначати
= призначити1) ( намічати) to fix, to set, to appoint; (визначати, встановлювати) to assign, to allocateпризначати ціну — to set (to state, to fix, to specify) a price; to price; амер. to quote a price
призначати час — to appoint ( to fix) the time
2) ( на посаду) to nominate, to appoint, to designate, to nameпризначати на посаду — to nominate, to appoint
призначати членів кабінету — to appoint ( to name) the members of the Cabinet
3) ( прописувати) to prescribeпризначати лікування — to indicate ( to prescribe) treatment
-
4 удар
ч1) blow; stroke, hit, knock; ( під час сутички) impact, smash; ( легкий) rap, tap; ( приглушений) thump, thud; ( дзвінкий) bang; ( сильний) slog, slug, smasher; (багнетом, ножем) thrust, cut, lunge, stab; ( пульсу) beat; ( сокирою) chop; ( батогом) lash, slash; ( ногою) kick; (рукою, кулаком) punch, cuff; hammering; (головою, руками) butt; ( ціпком) thwack, lick, whack; тех. brunt; impactудар блискавки — stroke of lightning; thunderbolt, bolt, shaft
удар грому — thunderclap, crash of thunder
удар від електричного розряду — electric shock, current rush
смертельний удар — fatal blow; death blow
удар нижче пояса — blow below the belt, low blow, cheap shot
одним ударом — at one blow, at a blow, at one stroke
завдати удару — to deal ( to strike) a blow
знак (слід) від удару — bruise, dint
одним ударом — at one blow/stroke, in/with one stroke
2) мед. stroke, apoplectic stroke/seizureапоплексичний удар — apoplexy, stroke of apoplexy, seizure
3) військ. blow, attack, strikeбомбовий удар — bombing raid/attack
удар у відповідь — retaliatory attack, retaliation
4) спорт. kick, shot, stroke; ( у боксі) punch, fib5) blow, shockудари долі — blows (buffets, frowns) of fortune
ставити під удар (кого-небудь/що-небудь) — to endanger, to jeopardize
бути в ударі — to be at one's best, to be in good/great form
-
5 залізо
символ Feru\ \ железоen\ \ ironde\ \ Eisenfr\ \ \ ferелемент №26 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 55,847; відомі 12 ізотопів з масовими числами 49, 52—62, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; сріблясто-білий пластичний метал; Tпл 1808 К; легко піддається куванню, прокатці; у вологому повітрі окисляється і покривається іржею; взаємодіє з більшістю елементів; легко розчиняється в розведених кислотах і пасивується в концентрованих; є одним з найбільш розповсюджених елементів у природі; зустрічається у вигляді руд; походження назви — від греко-лат. fars — бути твердим; відомо з стародавніх часів, початок його застосування припадає на VIII— VI ст. до н.е (залізний вік); застосовується як основа найголовніших конструкційних матеріалів — чавуну і сталі, як компонент спеціальних сплавів, як каталізатор; входить до складу гемоглобіну і має велике біологічне значення; у техніці під "залізом" мається на увазі метал, що складається з хімічного елемента — заліза (Fe) й з інших хімічних елементів, що входять до його складу лише як домішка чи забруднення (напр., вуглець у залізі розглядається як забруднення) -
6 золото
символ Auru\ \ золотоen\ \ goldde\ \ Goldfr\ \ \ [lang name="French"]orелемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175—179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блискучий метал, дуже пластичний і ковкий; Tпл 1337 К; відноситься до благородних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царській горілці (HCl + HNO3), взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з міддю): 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зуболікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо -
7 мідь
символ Curu\ \ медьen\ \ copperde\ \ Kupferfr\ \ \ cuivreелемент №29 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 63,546; існують 14 ізотопів з масовими числами 57—70, типові ступені окислювання +I, +II; метал червоного, у зламі рожевого кольору, ковкий, пластичний; Tпл 1336 К; характерні властивості — висока електро- і теплопровідність (як провідник електрики посидає серед металів 2-е місце після срібла); хімічно малоактивний, на поверхні у вологому повітрі утворюється зелена плівка основного карбонату міді; у природі, в основному, зустрічається у вигляді різних мінералів: халькопірит (мідний колчедан) CuFe 2, халькозин (мідний блиск) Cu2S, малахіт CuCO3·Cu(OH)2; походження назви — від лат. назви острова Крит; відома з давніх часів; застосовується (понад 50%) в електротехнічній промисловості, як компонент у сплавах: латуні, бронзи, мельхіор тощо -
8 платина
символ Ptru\ \ платинаen\ \ platinumde\ \ Platinfr\ \ \ platineелемент №78 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 195,09; відомо 33 ізотопа з масовими числами 168—171, 173—201; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, важкий сріблясто-білий ковкий метал, Tпл 2045 K; найбільш поширена серед металів платинової групи; при звичайній температурі стійка до всіх хімічних реагентів, крім "царської горілки" і брому; відзначається високою тугоплавкістю, сталістю маси при низьких і високих температурах, здатністю прискорювати хімічні реакції; у природі зустрічається в основному в самородному стані; походження назви — від ісп. plata — срібло; відоме з давніх часів; застосовують як каталізатор у неорганічному й органічному синтезі, як електроди в хімічному виробництві, в електротехніці, для виготовлення лабораторного посуду, фільєр, термопар, неокислювальних контактів, ювелірних виробів — з пробою 950 (вміст платини в 1000 г сплаву з міддю) -
9 ртуть
символ Hgru\ \ ртутьen\ \ mercuryde\ \ Quecksilberfr\ \ \ mercureелемент №80 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 200,59; відомо 30 ізотопів з масовими числами 177—206, типові ступені окислювання +II, +I; важкий блискучий рідкий метал, Tпл 234 K, помітно випаровується вже при кімнатній температурі; пари отруйні; хімічно малоактивна, розчиняється в концентрованій азотній і сірчаній кислотах, а також у "царській" горілці; розчиняє деякі метали (золото, срібло, цинк, свинець тощо), утворює амальгами; у природі поширена мало, частіше зустрічається у вигляді мінералу сульфіду ртуті (кіноварі), іноді в самородному стані; походження назви — від грецьк. hudor — вода і agtyros — срібло, рідке срібло; відоме з давніх часів; застосовують у багатьох приладах (термометри, барометри, реле, освітлювальні лампи), для виготовлення катодів в електрохімічному виробництві лугів і хлору, в електротехниці, у вибухових речовинах тощо -
10 свинець
символ Pbru\ \ свинецen\ \ leadde\ \ Bleifr\ \ \ plombелемент №82 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 6 період), атомна маса 207,19; відомо 30 ізотопів з масовими числами 185—214; типові ступені окислювання +II, +IV; важкий, м'який пластичний метал темно-сірого кольору з синюватим відтінком, Tпл 601 K; на повітрі швидко покривається тонким шаром оксиду; розчиняється в азотній кислоті; розведені соляна і сірчана кислоти майже не діють на свинець; розчинні сполуки отруйні; в електрохімічному ряді напруг стоїть безпосередньо перед воднем; основний мінерал — галеніт PbS (свинцевий блиск), самородний зустрічається рідко; відомий з давніх часів; застосовують для виготовлення захисних оболонок електричних кабелів і акумуляторів, входить до складу антифрикційних сплавів для підшипників (бабіти), типографського сплаву, автоматних сталей; у виробництві тетраетилсвинцю, боєприпасів, для захисту від γ-випромінювання при роботі з радіоактивними речовинами тощо -
11 сірка
символ Sru\ \ сераen\ \ sulphurde\ \ Schwefelfr\ \ \ soufreелемент №16 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 3 період), атомна маса 32,064; відомо 10 ізотопів з масовими числами 29—38; типові ступені окислювання -II, +II, +IV, +VI; проста речовина, тверда, жовтого кольору, нерозчинна у воді, розчиняється в сірковуглеці, бензолі; існує в декількох алотропних модифікаціях: моноклінна (модифікація, стійка вище 369 К (до 392 К), медово-жовті голчасті кристали, при зберіганні переходить у ромбічну сірку); пластична (модифікація, яка є стійкою утворювана при швидкому охолодженні розплавленої сірки, еластична, схожа на гуму маса, при зберіганні переходить у ромбічну сірку); ромбічна (модифікація, яка є стійкою нижче 369 К, і має жовто-лимонну масу), застосовується для одержання сірчаної кислоти, при варінні целюлози, у виробництві порохів, як інсектицид, як вулканізуючий агент тощо; відома з давніх часів; походження назви — від латинського Sulfur — ясно-жовтий; у природі зустрічається як у вільному виді (самородна), так і у виді різних сполук, напр., пірит FeS2 -
12 срібло
символ Agru\ \ сереброen\ \ silverde\ \ Silberfr\ \ \ argentелемент №47 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 107,868; відомо 26 ізотопів з масовими числами 97, 99—123; типові ступені окислювання +I, +I, +III; блискучий, білий і м'який метал, відноситься до групи благородних металів, Tпл 1235 К; проводить тепло й електричний струм краще за інші метали; малоактивний метал, на повітрі не окислюється (чорніє внаслідок утворення чорного сульфіду Ag2S); у природі зустрічається у вигляді самородного срібла, а також мінералів аргентиту (срібний блиск) Ag2S, кераргіриту (рогове срібло) AgCl; відоме зі стародавніх часів; походження назви — від латинського Argentym — світлий, білий; застосовують для одержання сплавів різного призначення: для карбування монет, виготовлення ювелірних виробів — установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 г сплаву з міддю): 800, 875, 916, а також для дзеркал, захисних покриттів, столових приладів, лабораторного посуду, як каталізатор в органічному синтезі, для одержання фотоматеріалів тощо
См. также в других словарях:
зустрічатися — і діал. зостріча/тися, а/юся, а/єшся, недок., зустрі/нутися і діал. зострі/нутися, зустрі/тися і діал. зострі/тися, і/нуся, і/нешся, док. 1) з ким, кому і без додатка. Зближатися, сходитися один з одним, рухаючись навпроти. || Зближаючись,… … Український тлумачний словник
зустрічати — і діал. зостріча/ти, а/ю, а/єш, недок., зустрі/нути і діал. зострі/нути, зустрі/ти і діал. зострі/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Зближатися, сходитися з ким , чим небудь, хто (що) рухається навпроти. || Зближаючись, торкатися один одного (про… … Український тлумачний словник
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
день — дня, ч. 1) Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. || Про денне світло. •• Дня/ми й ноча/ми протягом усієї доби, вдень і вночі; безперервно. До/брий день! ; День до/брий! вітання під час зустрічі, у листуванні. Контрсталі/йні … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
стискати — а/ю, а/єш і сти/скувати, ую, уєш, недок., сти/снути, ну, неш; мин. ч. стис, ла, ло і сти/снув, нула, нуло, док. 1) перех. Давленням, тисненням зменшувати в об ємі що небудь, ущільнювати щось. || В обчислювальній техніці – усувати надлишковість у… … Український тлумачний словник
вітання — я, с. 1) Слова або жести, звернені до кого небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, доброзичливості і т. ін. || Вияв приязні, прихильного ставлення до когось. 2) Усне або письмове поздоровлення чи побажання здоров я, успіхів і т. ін … Український тлумачний словник
вітати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Звертатися до кого небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість. || Оплесками або словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до когось. 2) перех., кого з чим. Висловлювати комусь… … Український тлумачний словник
вітатися — а/юся, а/єшся, недок., до кого, з ким і без додатка. Висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися … Український тлумачний словник
перечіплювати — юю, юєш і діал. перечіпа/ти, а/ю, а/єш, недок., перечепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. перече/плять; док. 1) перех.Чіпляти що небудь на інше місце. || Чіпляючи, переміщати через що небудь, надавати іншого положення. 2) перех. і без додатка, розм.… … Український тлумачний словник
прийом — у, ч. 1) Те саме, що приймання 1 6), 8), 11 13). 2) у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає. 3) Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого , чого небудь. 4) Спосіб… … Український тлумачний словник